Хто стоїть за Владиславом Володським, який краде у армії на закупівлі продуктів?

08 червня 2024 г., 17:16

Антон Бабич     562     0

Хто стоїть за Владиславом Володським, який краде у армії на закупівлі продуктів?

Владислав Володський – один із рядових покидьків, що наживаються на армії під час війни. Хоча це лише на перший погляд. Тому що, якщо придивитися до нього уважніше, виникає багато питань та нестиковок.

Владислав Олексійович Володський – бізнесмен із Запоріжжя, який торік погорів на крадіжці під час закупівлі продуктів для ЗСУ. Схема була дещо тупуватою і примітивною, хоча й цілком робочою – Владислав Володський постачав Міністерству оборони продукти за завищеними цінами. Схема не нова, вона цілком працює і Владислав Володський аж ніяк не унікальний у її використанні.

Якщо спростити і не лізти в нетрі кримінальної справи, то схема була наступною – ТОВ «Регіон-Продукт Плюс» Владислава Володського вигравало тендери Міноборони, а далі фальсифікувало податкові накладні через фірми Володського-старшого – ТОВ «Чудові Страви» та ТОВ «Регіон-Продукт», завищуючи таким чином ціни. Як випливає з даних кримінального провадження № 12023000000001819, порушеного за цим фактом, «У період з 01.01.2022 по 15.08.2023 ТОВ «Регіон-Продукт» (ЄДРПОУ 39234010) здійснило поставку товарів в адресу неплатників ПДВ (імовірно структурні підрозділи МО України) із націнкою на 1 одиницю товару від 11% до 100% (в залежності від виду товару), що в свою чергу призвело до збільшення витрат на закупівлю даних видів товару, в сумі 31222321,20 грн., в т.ч. ПДВ 5203720,20 грн. Внаслідок вчинення вказаних дій із штучного завищення вартості поставленого товару, державі в особі МО України заподіяно матеріальної шкоди (збитків) на вищевказану суму».

Тобто сімейка Володських «взула» Міноборони на 31 222 321 гривню. Що у цьому незвичайного? Поки нічого. Але запам’ятайте суму – 31 мільйон гривень. Вона, за мірками тих, хто сидить на закупівлях для армії, незначна. І тому все, що трапилося далі, викликає подив. По-перше, кримінальну справу проти Владислава та Олексія Володських було порушено ще влітку минулого року. Але широку популярність вони, особливо Володський-молодший, здобули десь із тиждень тому. Якщо забити в ГУГЛ прізвище "Владислав Володський", то ми отримаємо наступний результат.

Читайте по темі: Понад 160 бізнесменів і донорів демократів закликали Байдена припинити участь у виборах, – WP

Видача пошуку – величезна. Але, якщо перейти за посиланнями, які пропонує пошуковик, то вийде таке:

Переважна більшість матеріалів про Владислава Володського вичищена, причому дуже оперативно. Про те, що ці матеріали були, свідчать URL-адреси. Але самих матеріалів нема.

Що в цьому незвичайного, адже така практика є нормою для українських ЗМІ? Згадайте суму, яку ставлять Володському – 31 мільйон гривень. Її розміри не варті двох речей: перше – затівати проти Владислава Володського велику інформаційну кампанію, про яку свідчить результат видачі пошуковика, і друге – витрачати величезні гроші на зачистку цих матеріалів.

Тим більше, що грошей у Владислава Володського від афери, на якій він погорів, залишилося дуже мало – як випливає з матеріалів тієї ж кримінальної справи, більшість грошей витрачено на придбання елітного автопарку:

Не треба також забувати про «відкати» чиновникам Міноборони, які допомагали виграти тендери та інші накладні витрати. Простіше кажучи, грошей на таку масштабну зачистку Владислав Володський не має.

Звідси два питання: чому на нього так масштабно наїхали і чому (і за які гроші) він так оперативно вичистив усе? Спробуємо відповісти на обидва питання. Звичайно, наші міркування дещо гіпотетичні, але, доки не доведено протилежне, вони мають право на існування.

По-перше, заголовки матеріалів про Владислава Володського не брехали – він справді дрібний шахрай. Згідно з даними держреєстрів, йому належить одна фірма – ТОВ «Регіон-Продукт-Плюс». Але річ у тому, що ТОВ «Регіон-Продукт-Плюс» знаходиться на межі банкрутства, воно є збитковим. Проте тендери регулярно вигравало.

Читайте по темі: На Київщині у Броварах відкрився другий в області центр рекрутингу української армії

Крім того, сам Владислав Володський фігурує у судових реєстрах, але, знову ж таки, це дуже дріб’язкові справи: порушення ПДР, несплата аліментів, ввезення «євробляхи», несплачений вчасно споживчий кредит…

До речі, про «євробляхи» - кажуть, що Володський не сам ввозив цей БМВ з Європи, а виступив як так званий «верблюд» або «олень» - людину, на яку це ввезення оформляли за сто доларів винагороди. Так це чи ні, але загалом, його біографія – це біографія не лише дрібного шахрая, а ще й невдахи. Можна, звичайно, подумати, що схему організував батько, Олексій Володський, але й у його персони нічого видатного немає – дві фірми, в одній із них – ТОВ «Регіон-Продукт» Володський-старший був директором до того, як вона «згоріла» на тендерах для МО, а у другій – ТОВ «Чудові Страви», яка також брала участь у схемі, Олексій Володський став бенефіціаром лише після того, як було відкрито кримінальну справу.

Саме ця фірма з усіх трьох, що згадуються у кримінальній справі, і демонструвала найкращі фінансові результати. Але чомусь після відкриття кримінальної справи терміново змінила бенефіціара. І складається стійке враження, що Олексій Юрійович Володський чистий номінал. «Фунт», професія якого – сидіти за іншими.

Але і його син, Владислав Олексійович Володський, теж дуже скидається на «фунта». Тому що його нібито прибутки від крадіжки на тендерах до Міноборони ніяк не в’яжуться з його персоною. За простроченим кредитом він винен лише трохи більше 240 тисяч гривень. Що для середньостатистичного українця фантастична сума, але згадайте, скільки ставлять за провину Владиславу Володському – понад 31 мільйон.

Причому 243 595 гривень, які з Владислава Володського вимагає банк, – це вся сума із відсотками. А брав він у банку значно менше – 137 000 гривень, ще 2020 року.

Це свідчить про те, що схему крадіжки на тендерах Міноборони придумано не Владиславом Володським. Його до бюджетних мільйонів просто ніхто не пустив би – там нині годуються люди, яким Володський може хіба чистити взуття. Чи не його це рівень. Максимум Владислава Володського – взяти у банку три тисячі доларів та не повернути.

Тому постає логічне питання – для кого служив «фунтом» Владислав Володський? Хто забезпечив нікому невідомому дрібному аферистові з купою боргів можливість не просто брати участь у тендерах, які жорстко розподіляються на рівні Офісу президента, а ще їх вигравати? Більше того – схема по крадіжці тривала майже рік. Без серйозного «даху» таке у нашій країні неможливо.

Але тоді виникає й інше логічне питання – чи був Владислав Володський єдиним учасником схеми крадіжок на армії? Щось підказує, що ні. Чомусь здається, що фірми Владислава Володського та вкрадений ним 31 мільйон гривень – лише верхівка айсберга, частина величезної схеми крадіжки мільярдів. Чи вийде слідство за межі фігури Владислава Володського і чи розкручуватиме всю схему? Поки що відповіді немає.

Але натомість, якщо припустити, що наша версія вірна, то вдається відповісти і на запитання, поставлені на початку матеріалу – чому про Володського було так багато публікацій і чому вони зникли. Швидше за все, на схему з фірмами Владислава Володського вийшли невипадково – хтось злив їх правоохоронцям з усіма документами. І, швидше за все, аж ніяк не з благородних спонукань – звичайна бійка за потоки. Тому й було багато публікацій – конкуренти постаралися. Але саме тому і знайшлися гроші та вплив, щоб ці матеріали оперативно вичистити – особам, які сидять на потоках крадених у армії мільярдів, зовсім не посміхається шум у пресі та можливий інтерес тих, хто ці гроші дає. А дає їх Захід, який уже давно прямо говорить українській владі – або ви припините красти, або не буде грошей.

На запитання – хто саме стоїть за Владиславом Володським – відповісти ми, на жаль, не можемо. Поки що не можемо. Адже бійка за потоки триває, хто знає, що зіллють цікавого завтра?